Ігор Лаврешин

Ігор Лаврешин

м. Кривий Ріг

Facebook Page
Instagram Page

Готельєр, ресторатор. Пекар-ремісник.
Хлібний сомельє.

ТЕМА: «Гастрокультура минулого. Практики приготування у осілих та кочових народів на теренах сучасної України.»

Навчався в NIPfood Nazionale Italiana Pizzaioli & Panificazione – Італія, Richemont Masterbaker Center for Excellence in Baking and Pastry DMCC – Швейцарія.

Шеф-інструктор NIPfood (Італія), викладач Кулінарної Академії Асоціації шеф-кухарів України.

«Не знаючи минулого, неможливо заглянути в майбутнє» — цей девіз став мотивацією для руху Ігоря вперед, він дозволяє переосмислити прості істини і допомагає в створенні складних рецептур хорошого хліба. Місія пекаря — відродити ремісниче хлібопечення в Україні, сімейні династії пекарів і хліборобів, ті ремесла, якими здавна славиться наша земля.

Власна тема виступу:
«Зерно пшениці як основа життя, смерті, переродження»

Про що демонстрація:

  • Ігор присвятить свій виступ ферментації пшеничного зерна та хлібному меду - продукту, який ви навряд куштували.
  • Охопить історія зброджування зернових продуктів, прабатьків пива, міцного алкоголю і звичайно ж, одному з найсмачніших і найскладніших у виробництві хлібів - заварних.

Ця страва має глибоке історичне коріння, і її пов'язують із давніми ритуалами та звичаями. У багатьох релігіях і народностях її традиційно готують навесні, бо вона є символом оновлення та відродження природи.

Історія цього дивовижного продукту сягає в далеке минуле. Його джерела можна простежити до часів стародавнього Зороастризму - однієї з перших релігій, заснованої на вченні пророка Заратустри. Зороастрійці, як і більш ранні наші пращури Трипільці, вважали, що пророслі зерна пшениці символізують народження нового життя, переродження і, звісно ж, вважали обрядовою стравою, що символізує достаток. Згодом "Пшеничний мед", як я його назвав, було засвоєно ісламською культурою і стало невід'ємною частиною свята Навруз.

У релігійному контексті проросла пшениця має просто найбільше значення. У будь-якій стародавній релігії, такій як зороастризм, юдаїзм, християнство та іслам проросла пшениця незмінно асоціюється з відродженням, процвітанням. Це не просто продукт харчування або сировина для виробництва борошна і в наслідок - традиційного хліба. Це щось більше, величне і загадкове. Пшеничне зерно не лише зростило людство - воно дало нам надію, віру і любов... любов до близьких, любов до світу і нарешті любов до Бога. Саме тому, проросле пшеничне зерно є майже сакральним продуктом, що здавна використовується у святкових обрядах, таких як Навруз у Зороастрійській традиції, а пізніше Ісламі чи свято Світлої седмиці у Православ'ї.

Але чому просте пшеничне зерно стало таким важливим для всього людства?

Розпочнімо з коренів, із глибин людської історії...

Немає прямих посилань на зв'язок Часів, але є непрямі моменти, що пов'язують нас, сучасних українців, з нашими пращурами - представниками Трипільської культури енеоліту (мідна доба 5500 років до н.е.)...

Чому пшеничне зерно як символ переродження таке важливе в стародавніх культурах? Тому що наші пращури розглядали життя як боротьбу добра і зла і, наприклад, вогонь розглядають як священний символ божественної присутності та чистоти. Саме вогонь дав змогу народити й зберегти для нас Кераміку Трипілля - один із найяскравіших атрибутів нашої давньої культури. А варто згадати фігурки богинь-матерів, знайдені на території трипільської культури, як вони вкажуть на культ родючості та жіночого початку.

Подібне поклоніння вогню можна знайти в Стародавньому зороастризмі, який акцентував на дуалізмі добра і зла, а також на моральному виборі між ними. Їхня Віра відображала глибоке прагнення до порядку, чистоти й гармонії, що проявлялося в багатьох аспектах повсякденного життя наших предків і, звісно ж, релігійної практики, яка справила значний вплив на основні релігії, включно з юдаїзм, християнством та ісламом.

Так просте пшеничне зерно, яке просто проросло і дало перші пагони, справило незабутній вплив на все сучасне людство і світові релігії, яким ми поклоняємося.

У чому ж новизна "Пшеничного меду", знайомого в ісламському світі як Сумаля́к або Сумана́к, سمنو, Sumalak, Səməni, Semeni - святкової страви перськомовних і тюркомовних народів, для нас, українців?

Це дивовижний за текстурою і смаком і порівняно простий у приготуванні продукт здатний докорінно змінити ваші смакові уподобання в соусах, маринадах і просто десертах.

Повернутися назад